Як вчителі можуть найкраще планувати та навчати учнів зі значними когнітивними порушеннями в інклюзивних класах?
Сторінка 7: Задоволення потреб у комунікації
Люди використовують багато різних способів спілкування (наприклад, жести, усне мовлення, письмову мову, міміку). Це відомо як мультимодальне спілкуванняУчні використовують мультимодальне спілкування для взаємодії з іншими та самовираження під час участі в навчальній діяльності. Наприклад, учень може використовувати жести, щоб помахати однокласнику, використовувати усне мовлення, щоб відповідати на запитання вчителя, та використовувати письмову мову, щоб написати другу.
мультимодальне спілкування
Різні методи, які ми використовуємо для спілкування (наприклад, усне мовлення, письмове мовлення, жести, міміка, знаки тощо).
Учні зі значними когнітивними порушеннями часто мають складні комунікативні потреби, які впливають на використання ними деяких методів спілкування, особливо розмовної мови. Як згадувалося раніше, 25-37% учнів зі значними когнітивними порушеннями не використовують усне мовлення. Інші можуть усно висловлювати свої основні потреби, але мають труднощі з більш складними взаємодіями. Ці учні часто використовують доповнювальна та альтернативна комунікація (AAC)—підходи та інструменти, що дозволяють людині спілкуватися без використання усного мовлення. AAC служить двом цілям:
доповнювальна та альтернативна комунікація (AAC)
Один із сімейства альтернативних методів комунікації, що включає комунікаційні дошки, комунікаційні книги та комп’ютеризовані голоси; використовується людьми, які не можуть легко спілкуватися за допомогою мови.
- Доповнення усного мовлення — учень, який може використовувати усні слова для простих комунікативних цілей, може покладатися на AAC для складніших вимог або тривалішої взаємодії.
- Заміна усного мовлення — учень, який не може усно мовити, може використовувати виключно AAC для самовираження.
Чи знаєте ви?
Кожна поведінка – це спроба щось повідомити. Якщо учень/учениця не може ефективно висловити свої бажання та потреби, він/вона може мати складну поведінку. Доступ до підтримки AAC може допомогти запобігти цій складній поведінці.
ААК є мультимодальним і пропонує учням зі значними когнітивними порушеннями значну гнучкість та вибір у спілкуванні. Хоча ААК часто асоціюється з технологіями, існує багато різних типів, починаючи від нетехнологічних до низькотехнологічних і закінчуючи високотехнологічними. Незалежно від типу, ААК підтримує самовираження, соціальну взаємодію, самооцінку та безпеку, дозволяючи учням повніше брати участь у класній та позакласній діяльності. У таблиці нижче наведено приклади ААК.
|
тип |
Опис |
прикладів |
|
Без технологій |
Іноді згадується як спілкування без сторонніх предметів, нетехнологічний AAC не потребує доступу до обладнання і, отже, завжди доступний. |
|
|
Низькотехнологічні |
Іноді згадується як допоміжна комунікаціяНизькотехнологічні опори з газобетону не мають електронних компонентів. Їх можуть створювати сім'ї та освітні фахівці або виготовляти на комерційних засадах. x
комунікаційна дошка Форма допоміжної технології, що складається з фотографій, символів, слів/фраз або будь-якої їх комбінації, призначеної для того, щоб зробити мову видимою та доступною для людей з порушеннями мовлення. |
|
|
Високотехнологічні |
Також називається допоміжна комунікаціяВисокотехнологічні пристрої AAC – це портативні електронні системи, що забезпечують синтезований або записаний голосовий вивід. У деяких системах користувач може використовувати дотик або погляд для вибору символів, літер або слів, що відображаються на екрані. В інших системах користувач може вводити текст, який перетворюється на розмовні слова. |
|
До твого відома
Для користувача додаткової освітньої допомоги (AAC) її AAC – це його голос. IDEA гарантує право учня на доступ до своєї AAC для всіх навчальних заходів. AAC учня завжди має бути легкодоступним і переміщатися з ним по школі, вдома та громаді, як це задокументовано в IEP.
Необхідна підтримка учня в галузі допоміжної взаємодії (AAC) задокументована в індивідуальній навчальній програмі (IEP). Вибір відповідних варіантів AAC повинен відбуватися у співпраці з учнем, його сім'єю та іншими відповідними фахівцями (наприклад, логопедами, ерготерапевтами). Учень може використовувати комбінацію підтримки AAC у нетехнологічних, низькотехнологічних та високотехнологічних формах, що дозволяє йому гнучко висловлювати свої наміри залежно від вимог ситуації.
Учню, який тільки починає використовувати AAC, потрібні чіткі інструкції та моделювання того, як їх ефективно використовувати. Усім учням потрібна постійна підтримка та моніторинг використання AAC. Натисніть на кожен із пунктів нижче, щоб дізнатися, як підтримувати спілкування учнів в інклюзивному класі.
Коли учень докладає будь-яких зусиль для спілкування, вчитель повинен поважати та визнавати цю спробу. Викладач повинен позначити комунікативну поведінку та своє тлумачення її значення, навіть якщо він не впевнений у передбачуваному повідомленні. Наприклад, коли учень посміхається, вчитель може відповісти: «Твоя посмішка говорить мені, що тобі сподобалася ця історія. Давай продовжимо читати, щоб дізнатися, що буде далі!»
Чи знаєте ви?
Спілкування за допомогою AAC може бути більш ніж у десять разів повільнішим за мовлення. Люди, які використовують усне мовлення, зазвичай вимовляють близько 135 слів за хвилину, тоді як ті, хто використовує AAC, можуть вимовляти лише 10 слів за хвилину.
Взаємодія з використанням AAC потребує часу. Наприклад, під час використання пристрою для генерації мовлення учень повинен обробити сказане, визначити, як відповісти, знайти правильні клавіші або значки на пристрої та використовувати їх для створення повідомлення. Тому забезпечення достатнього часу очікування для учня для обробки запиту та відповіді (45 секунд або більше для деяких учнів) є вирішальним для успіху. Очікуючи, викладач сигналізує учню, що він очікує відповіді.
Хоча деякі учні можуть охоче використовувати свої опорні засоби для альтернативної комунікації (AAC), інші можуть неохоче або потребувати більше часу та практики, щоб звикнути до них. У будь-якому випадку, викладачі повинні активно заохочувати та підтримувати використання AAC усіма учнями, використовуючи такі стратегії, як армування та спонукання.
армування
Засоби, за допомогою яких вчителі можуть збільшити ймовірність повторення певної поведінки в майбутньому.
спонукання
Навчальна стратегія, в якій використовується будь-який з низки різних підказок (наприклад, жести, ілюстрації чи фотографії, моделювання), щоб допомогти учню опанувати нову навичку або поведінку.
Члени сім'ї та викладачі повинні працювати разом як команда, щоб забезпечити учню доступ до альтернативних комунікаційних методів (ААК) та успіх у їх використанні. Ця команда повинна співпрацювати для підтримки та інтеграції використання ним ААК в усіх середовищах (наприклад, вдома, в школі). Наприклад, вчитель може надати словесному вчителю слова зі словника, які будуть використовуватися на уроці. Словесний вчитель може попередньо навчити слова зі словника та запрограмувати пристрій ААК, щоб учень міг брати участь в обговореннях та заходах у класі.
Викладачі повинні чітко навчати однолітків учня розпізнавати спроби спілкування та належним чином взаємодіяти. Однолітки можуть моделювати різні форми спілкування, а також використання AAC. Окрім збільшення використання AAC, ця взаємодія сприяє стосункам, соціалізації та взаєморозумінню між учнями зі значними когнітивними порушеннями та їхніми однокласниками.
У цьому інтерв'ю Роберт Пеннінгтон обговорює, як сприяння здатності учнів повідомляти про свої потреби може запобігти проблемній поведінці.
Роберт Пеннінгтон, доктор філософії, BCBA-D
Центр TIES, член експертної групи
Університет Північної Кароліни, Шарлотта
(час: 1:21)
Транскрипт: Роберт Пеннінгтон
Головна ідея полягає в тому, що багато учнів зі значними потребами в підтримці також мають складні потреби в комунікації, які заважають їм контролювати навчальне середовище. Під контролем навчального середовища я маю на увазі можливість просити про допомогу, коли це необхідно, просити уваги вчителя або навіть потенційно просити перерву, якщо вона їм потрібна. Але коли вони не можуть отримати доступ до цих результатів традиційними засобами, вони можуть покладатися на проблемну поведінку. Я б порадив почати зі створення середовища, яке сприяє тому, щоб учні просили те, що їм потрібно, замість того, щоб займатися проблемною поведінкою. Тож, можливо, вчитель загальної освіти міг би почати рік з встановлення очікувань, що всі учні повинні просити те, що їм потрібно. Вона б змоделювала відповідні запити, навчила їх, коли запитувати, а потім нагадала б учням, коли вони починають займатися попередньою поведінкою: «Гей, ви можете попросити щось, замість того, щоб займатися проблемною поведінкою». Зрештою, для неї було б дуже важливо переконатися, особливо для учнів зі значними потребами в підтримці, що всі учні мають спосіб спілкування, щоб зробити цей запит. Отже, знову ж таки, враховуючи наших учнів зі складними потребами в спілкуванні, ці учні можуть торкнутися зображення, щоб показати: «Мені потрібна перерва», або зробити знак: «Гей, чи можете ви підійти сюди?» Знову ж таки, вся ідея полягає в тому, що ми хочемо створити середовище, де учні самостійно визначаються, здатні відстоювати свої потреби в класі. Це може запобігти виникненню проблемної поведінки.
Дослідження показує
- Згідно з опитуванням педагогів-спеціалістів, більшість учнів зі значними когнітивними порушеннями використовують одну або декілька форм AAC замість або на додаток до усного мовлення. Більш конкретно:
- 47% використовують символи
- 23% використовують пристрій AAC
- 5% використовують мову жестів
(Бернс і Кларк, 2020)
- Втручання, в якому дорослі сприяли можливостям для взаємодії між учнями зі значними когнітивними порушеннями та їхніми однолітками, у поєднанні з моделюванням взаємодії з однолітками щодо допоміжної та комунікативної взаємодії (AAC), покращило комунікацію учнів за допомогою слів, жестів та AAC.
(Біггс, Картер, Бамбл, Барнс і Мазур, 2018)
Повернення до виклику
Ітан — це людина з різним стилем спілкування, яка використовує деякі розмовні слова, міміку та мову тіла, щоб висловити свої бажання та потреби. Крім того, Ітан вчиться використовувати дошку для спілкування, щоб доповнити своє вербальне спілкування ширшим спектром словникового запасу. Його педагогічна команда працює спільно, щоб забезпечити його здатність змістовно спілкуватися в усьому шкільному середовищі. Наприклад, логопед створює дошку для спілкування з основними словами загального вживання (наприклад, займенниками, дієсловами, прикметниками) та іншими словами, характерними для інтересів та досвіду Ітана. Ітан може використовувати цю дошку для більшості класних занять та соціальної взаємодії. Пані О'Коннор також вчиться додавати сторінки з ключовою лексикою, що стосується безпосередньо академічного змісту. Разом команда навчає однолітків Ітана його дошці для спілкування, щоб вони могли взаємодіяти з ним під час уроків.
Знайомство зі студентами, які використовують AAC У цій статті описано, як розробити профілі учнів, плани комунікації та щоденні плани, які можуть допомогти успішно залучити учнів зі складними комунікативними потребами до інклюзивного класу.
TIES 101: Підтримка комунікації в інклюзивному класі Ця безкоштовна асинхронна серія професійного навчання пропонує науково обґрунтовані стратегії для підтримки користувачів AAC в інклюзивних класах.
Посібник з підтримки взаємодії з однолітками для учнів, які використовують AAC Цей практичний посібник містить більше інформації про підтримку взаємодії з однолітками для учнів, які використовують AAC. Він також містить документ про планування взаємодії з однолітками, який можна завантажити, щоб спостерігати за учнем, який використовує AAC, та розробити план для сприяння його повноцінній участі в спільній з однолітками діяльності. |
